ГА́СПИД = А́СПИД

га́спид = а́спид — чорт, диявол, дідько, біс; уживаються також як лайливі слова, кажуть: «Ти якого гаспида індичишся!» або, лаю­чись, звертаються чи вигукують: «Гаспидський сину!». — Ти, шай­тан турецький… самого гаспида внук і всього світу й підсвіту блазень (О. Гончар); Царю прокля­тий, лукавий, Аспиде неситий! Що ти зробив з козаками (Т. Шев­ченко); фразеологізми: га́спид їх зна́є — хто його знає; де в га́спи­да — де саме; до га́спида — дуже багато; [на] яко́го га́спида — чому, навіщо; прикметник: га́спидський у сполученнях, що вживаються як лайка: га́спидський син, га́спидська душа́. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 132.